- закоцюбнути
- —————————————————————————————закоцю́бнутидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
закоцюбнути — і закоцю/бти, бну, бнеш; мин. ч. закоцю/б, ла, ло; док., розм. Те саме, що заклякнути … Український тлумачний словник
закоцюблий — а, е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до закоцюбнути, закоцюбти … Український тлумачний словник
закоцюбти — див. закоцюбнути … Український тлумачний словник
одубіти — і/ю, і/єш, рідко оду/бнути і оду/бти, бну, бнеш; мин. ч. одубі/в, рідко оду/бнув, нула, нуло і оду/б, ла, ло; док., розм. 1) Дуже змерзнути; заклякнути, закоцюбнути. 2) Втратити чутливість, здатність рухатися; одерев яніти. 3) перен., зневажл.… … Український тлумачний словник